Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №5023/5527/12
Постанова ВГСУ від 04.04.2017 року у справі №5023/5527/12
Постанова ВГСУ від 09.08.2016 року у справі №5023/5527/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 5023/5527/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодза"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016у справі № 5023/5527/12 господарського суду Харківської областіза заявою Акціонерного товариства закритого типу "Харківмаш"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Міхай - Седова Ю.С.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2016 у справі № 5023/5527/12 (суддя Суслова В.В.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодза" (далі - ТОВ "Лодза") про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 за нововиявленими обставинами.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 скасовано частково, а саме пункти 1, 2, та 3 резолютивної частини та прийнято в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за яким було відчужене нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літ. "Б-1" загальною площею 1877,1 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 34,3 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 34,6 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 184,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 574,9 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 111,0 кв.м., літ. "Л-2" загальною площею 272,8 кв.м., літ. "М-1" загальною площею 737,1 кв.м., літ. "О-1" загальною площею 1265,6 кв.м., літ. "Т-1" загальною площею 757,6 кв.м., літ. "С-1" загальною площею 950,0 кв.м. та літ. "Р-1" загальною площею 635,2 кв.м. та в частині застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, шляхом визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літ. "Б-1" загальною площею 1877,1 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 34,3 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 34,6 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 184,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 574,9 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 111,0 кв.м., літ. "Л-2" загальною площею 272,8 кв.м., літ. "М-1" загальною площею 737,1 кв.м., літ. "О-1" загальною площею 1265,6 кв.м., літ. "Т-1" загальною площею 757,6 кв.м., літ. "С-1" загальною площею 950,0 кв.м. та літ. "Р-1" загальною площею 635,2 кв.м. за боржником Акціонерним товариством закритого типу "Харківмаш" (далі - АТЗТ "Харківмаш", боржник, банкрут) - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 5023/5527/12 (головуючий суддя: Пуль О.А., суддя Россолов В.В., суддя Тарасова І.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2016 у справі № 5023/5527/12 скасовано.

Заяву ТОВ "Лодза" про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ТОВ "Лодза" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 5023/5527/12 та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2016 у справі № 5023/5527/12, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 27, 112, 113 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2012 порушено провадження у справі № 5023/5527/12 про банкрутство АТЗТ "Харківмаш" за заявою останнього в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 07.12.2012 у справі № 5023/5527/12 (залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013) боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Беляєву О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 задоволено частково заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за яким було відчужене нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літ. "Б-1" загальною площею 1877,1 кв.м, літ. "Г-1" загальною площею 34,3 кв.м, літ. "Д-1" загальною площею 34,6 кв.м, літ. "Е-1" загальною площею 184,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 574,9 кв.м, літ. "К-1" загальною площею 111,0 кв.м, літ. "Л-2" загальною площею 272,8 кв.м, літ. "М-1" загальною площею 737,1 кв.м, літ. "О-1" загальною площею 1265,6 кв.м, літ. "Т-1" загальною площею 757,6 кв.м, літ. "С-1" загальною площею 950,0 кв.м та літ. "Р-1" загальною площею 635,2 кв.м.; а також застосовано наслідки недійсності цього договору, шляхом визнання за АТЗТ "Харківмаш" права власності на нерухоме майно - згадані нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літ. "Б-1" загальною площею 1877,1 кв.м, літ. "Г-1" загальною площею 34,3 кв.м, літ. "Д-1" загальною площею 34,6 кв.м, літ. "Е-1" загальною площею 184,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 574,9 кв.м, літ. "К-1" загальною площею 111,0 кв.м, літ. "Л-2" загальною площею 272,8 кв.м, літ. "М-1" загальною площею 737,1 кв.м, літ. "О-1" загальною площею 1265,6 кв.м, літ. "Т-1" загальною площею 757,6 кв.м, літ. "С-1" загальною площею 950,0 кв.м та літ. "Р-1" загальною площею 635,2 кв.м.

Провадження в частині розгляду вимог банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.01.2013, посвідченого приватним нотаріусом Макушевою Н.В. за номером 75, припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 у справі № 5023/5527/12 ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 скасовано частково, а саме пункти 1, 2, та 3 резолютивної частини - щодо часткового задоволення заяви банку та визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за яким відчужене нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; а також щодо застосування наслідків недійсності цього договору шляхом визнання за АТЗТ "Харківмаш" права власності на вказане нерухоме майно.

При цьому в цій частині прийняте нове рішення, яким у задоволенні заяви банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, та в частині вимог про застосування наслідків недійсності такого договору шляхом визнання права власності на вказане майно за АТЗТ "Харківмаш" - відмовлено.

В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014 у справі № 5023/5527/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 у справі № 5023/5527/12 скасовано щодо часткового скасування ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 та рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636 - про відчуження нерухомого майна - нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, та в частині вимог про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636.

В цій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 залишено в силі.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції від 17.12.2014 мотивована тим, що станом на день проведення торгів у вигляді аукціону та укладення згаданої угоди публікація про визнання боржника - АТЗТ "Харківмаш" банкрутом, про що було зобов'язано ліквідатора боржника в постанові від 07.12.2012, здійснено не було, а місцевий суд на підставі доказів у справі встановив, що така публікація була здійснена наприкінці березня 2013 року - лише через три місяці (копія газети "Голос України" № 61-62 (5561-5562) від 30.03.2013(т. 5 а.с. 114). Вказане свідчить про порушення прав кредиторів у справі, у тому числі і банку, оскільки строк пред'явлення претензій до боржника за приписами ч. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, починає свій перебіг від дати публікації згаданого оголошення. Отже, враховуючи, що за спірним договором від 28.12.2012 мала місце обставина продажу майна, що було передано товариством банку у заставу (т. 2 а.с. 65-150), слід зробити висновок про те, що продаж цього майна відбувся до офіційного оприлюднення інформації про визнання товариства банкрутом, виникнення у банку права на звернення із претензіями до боржника у межах даної справи про банкрутство, а також до початку, коли мав формуватись реєстр вимог кредиторів, проведена інвентаризація, формуватись ліквідаційна маса, у тому числі з урахуванням майна, що перебувало у заставі.

16.03.2016 до господарського суду від ТОВ "Лодза" надійшла заява про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 за нововиявленими обставинами.

14.04.2016 до господарського суду від ТОВ "Лодза" надійшли додаткові пояснення до заяви про перегляд ухвали суду першої інстанції від 20.08.2014 за нововиявленими обставинами, в яких заявник просив: заяву ТОВ "Лодза" задовольнити, ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 скасувати частково, а саме пункти 1,2, та 3 резолютивної частини та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким:

1. Відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в повному обсязі.

2. Відмовити заявнику у визнанні недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28 грудня 2012 року приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за яким було відчужено нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літ. "Б-1" загальною площею 1877,1 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 34,3 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 34,6 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 184,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 574,9 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 111,0 кв.м., літ. "Л-2" загальною площею 272,8 кв.м., літ. "М-1" загальною площею 737,1 кв.м., літ. "О-1" загальною площею 1265,6 кв.м., літ. "Т-1" загальною площею 757,6 кв.м., літ. "С-1" загальною площею 950,0 кв.м. та літ. "Р-1" загальною площею 635,2 кв.м.

3. Відмовити заявнику в частині застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу, посвідченого 28 грудня 2012 року приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, шляхом визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою6 АДРЕСА_1, літ. "Б-1" загальною площею 1877,1 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 34,3 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 34,6 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 184,6 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 574,9 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 111,0 кв.м., літ. "Л-2" загальною площею 272,8 кв.м., літ. "М-1" загальною площею 737,1 кв.м., літ. "О-1" загальною площею 1265,6 кв.м., літ. "Т-1" загальною площею 757,6 кв.м., літ. "С-1" загальною площею 950,0 кв.м. та літ. "Р-1" загальною площею 635,2 кв.м. за боржником - АТЗТ "Харківмаш".

4. В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12 заявник просив залишити без змін.

Як на нововиявлені обставини заявник посилається те, що ТОВ "Лодза" не було учасником судового процесу у справі № 5023/5527/12. На момент розгляду господарським судом заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.01.2013, посвідченого приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 75 та договору купівлі-продажу від 28.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за яким було реалізовано майно боржника - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ "Лодза" було власником спірних нежитлових будівель, а оскільки рішення суду впливало на права та законні інтереси власника майна, згідно чинного законодавства заявник мав бути залучений до участі у справі та визнаний учасником процесу. Незалучення до участі у справі власника спірного майна (добросовісного набувача) є істотною обставиною, яка існувала на час винесення спірної ухвали суду, не була відома заявнику та суду, а також могла вплинути на висновок суду при розгляді заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а тому, на думку заявника, вказана обставина є нововиявленою.

Також, заявник зазначив, що спірні нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є предметом іпотечного договору, посвідченого 29.05.2015 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н.В за реєстровим № 359, в забезпечення виконання зобов'язання зо договором позики від 29.05.2015, і зобов'язавши, в порушення вимог застосування реституції, останнього власника повернути майно, на думку заявника, господарський суд допустив помилку.

Згідно вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 112 ГПК України визначено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Задовольняючи заяву ТОВ "Лодза" про перегляд ухвали суду першої інстанції від 20.08.2014 за нововиявленими обставинами та скасовуючи зазначену ухвалу, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за яким було реалізовано майно боржника - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також в частині застосування наслідків недійсності вказаного правочину шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно за банкрутом, судом першої інстанції в ухвалі від 18.04.2016 встановлено, що ТОВ "Лодза" не було учасником судового процесу у справі № 5023/5527/12, проте, як встановлено господарським судом з наданих до суду доказів, на момент розгляду господарським судом заяви банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.01.2013, посвідченого приватним нотаріусом Макушевою Н.В. за номером 75 та договору купівлі-продажу від 28.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за якими було реалізовано майно боржника - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ "Лодза" було власником спірних нежитлових будівель, а оскільки рішення суду впливало на права та законні інтереси власника майна, згідно чинного законодавства заявник мав бути залучений до участі у справі та визнаний учасником процесу.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що під час винесення господарським судом ухвали від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12, щодо визнання права власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 за АТЗТ "Харківмаш", представник власника зазначеного майна до суду не викликався та жодним чином не був обізнаний про розгляд заяви щодо недійсності правочину, укладеного між ліквідатором АТЗТ "Харківмаш" та ОСОБА_10 Лише 01.03.2016 з претензії ТОВ "Метал Техносервіс" заявнику стало відомо, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень України міститься ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у справі № 5023/5527/12, якою було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю., та застосовано наслідки недійсності вказаного договору, шляхом визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 за боржником АТЗТ "Харківмаш". Отже, на час коли заявник дізнався про своє порушене право, внаслідок незалучення його до участі у справі, ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2014 вже була переглянута як апеляційною, так і касаційною інстанцією, в зв'язку з чим, на думку суду першої інстанції, ТОВ "Лодза" було позбавлено права захистити свої законні інтереси, подавши апеляційну чи касаційну скаргу, а суд не мав можливості оцінити заявника, як останнього власника спірного майна та добросовісного набувача.

Приймаючи до уваги принцип верховенства права та те, що прийнята у справі ухвала безпосередньо стосується прав та обов'язків щодо спірного майна на той час заявника, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник - ТОВ "Лодза" може відновити своє порушене право лише під час перегляду ухвали суду від 20.08.2014 за нововиявленими обставинами.

З урахуванням того, що при розгляді заяви за нововиявленими обставинами повинна бути істотна обставина, господарський суд дійшов висновку, що не залучення власника спірного майна до участі у справі при розгляді заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є саме такою обставиною, а, враховуючи те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Лодза", яке на його думку, фактично є третьою особою в розумінні ГПК України, мало право на подачу такої заяви.

Також, на думку суд першої інстанції, участь у засіданні суду представника ТОВ "Лодза" під час винесення ухвали суду від 20.08.2014 можливо мало б наслідком прийняття судом іншого рішення.

Проаналізувавши вимоги ст. 112 ГПК України та заяву ТОВ "Лодза" про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами, господарський суд дійшов висновку, що незалучення до участі у справі власника спірного майна (добросовісного набувача) є істотною обставиною, яка існувала на час винесення спірної ухвали суду від 20.08.2014, не була відома заявнику та господарському суду, а також могла вплинути на висновок суду при розгляді заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а тому вказана обставина, на думку суду першої інстанції, є нововиявленою обставиною.

Переглядаючи ухвалу суду від 20.08.2014 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, суд першої інстанції в ухвалі від 18.04.2016 встановив, що у вищезазначеному договорі визначено всі істотні умови вказаного виду договору, а саме - предмет та ціна, в зв'язку з чим він є укладеним.

З матеріалів справи, господарським судом встановлено, що арбітражним керуючим Бєляєвою О.В. та ОСОБА_10 вчинено дії щодо передачі та прийняття прав та обов'язків відповідно до укладеного договору купівлі-продажу, а саме: покупцем перераховано грошові кошти, а також здійснено реєстрацію права власності. Вказані дії, на думку суду першої інстанції, свідчать про спрямованість сторін визначених у договорі на настання реальних наслідків, обумовлених його укладенням.

Також, судом першої інстанції встановлено, що в подальшому, предмет спірного договору купівлі-продажу від 28.12.2012 продано третій особі ОСОБА_13, що підтверджується договором купівлі-продажу від 31.01.2013, посвідченого приватним нотаріусом Макушевою Н.В., а також право власності на вказаний об'єкт зареєстровано в установленому Законом порядку.

Надалі, вказане майно ОСОБА_13 передано до уставного фонду ТОВ "Лодза", про що свідчить відповідний протокол загальних зборів учасників товариства, а також зареєстровано в державному реєстрі прав власності 09.04.2013.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд в ухвалі від 18.04.2016 дійшов висновку, що встановлені судом обставини спростовують ознаки фіктивності спірного правочину та підтверджують його спрямованість на реальне настання правових наслідків, а отже, договір купівлі-продажу від 28.12.2012 був укладений з дотриманням вимог передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим, на думку суду першої інстанції, відсутні підстави для визнання його недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

Також, враховуючи те, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину шляхом визнання права власності за банкрутом на спірне нерухоме майно є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину, а також висновок господарського суду про відсутність правових підстав щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.12.2012, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом визнання права власності за банкрутом на спірне нерухоме майно також не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 01.06.2016, здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції від 18.04.2016, із вищезазначеними висновками суду першої інстанції не погодився.

Керуючись вимогами ст. 112 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що обставина незалучення ТОВ "Лодза" учасником у даній справі № 5023/5527/12 про банкрутство АТЗТ "Харківмаш" та відсутність останнього у судовому засіданні при винесенні ухвали господарського суду від 20.08.2014, яку суд першої інстанції в ухвалі від 18.04.2016 визнав як нововиявлену обставину, не підпадає під ознаки нововиявлених обставин.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу від 31.01.2013, на який посилається заявник, був предметом дослідження судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а, відтак, сторони були обізнані про існування вказаного договору купівлі-продажу, за яким був здійснений перехід права власності від ОСОБА_10 до іншого власника - ОСОБА_13

Факт передачі ОСОБА_13 до статутного фонду ТОВ "Лодза" спірного нерухомого майна, на думку суд апеляційної інстанції, також не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки не має значення при розгляді заяви банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведення в рамках справи про банкрутство аукціону 28.12.2012.

Судом другої інстанції зазначено, що при перегляді ухвали господарського суду Харківської області від 20.08.2014 у даній справі судами апеляційної та касаційної інстанцій, процесуальних порушень, які відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є безумовною підставою для скасування ухвали, не виявлено.

Щодо посилань заявника - ТОВ "Лодза" на іпотечний договір від 29.05.2015, в забезпечення виконання зобов'язання зо договором позики від 29.05.2015, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись вимогами п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, зазначила в постанові, що на момент винесення ухвали від 20.08.2014 зазначені договори не існували.

Також, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "Лодза" є фактично третьою особою в розумінні вимог ГПК України, а тому має право на звернення до господарського суду з заявою про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами в межах справи про банкрутство, оскільки, виходячи із спеціальних вимог ст.ст. 1, 24, 25 Закону про банкрутство та ст. 113 ГПК України, ТОВ "Лодза" не є учасником у справі № 5023/5527/12, тому не може користуватись процесуальними правами, які належать лише учасникам провадження у справі про банкрутство. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що якщо ТОВ "Лодза" вважає, що його права, як власника спірного майна, порушені, то він не позбавлений права на звернення до суду із заявою у справі про банкрутство в порядку ст. 24, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, суд другої інстанції дійшов висновку, що господарський суд безпідставно визнав зазначені ТОВ "Лодза" у заяві (з урахуванням додаткових пояснень) обставини - нововиявленими, тому, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, суд другої інстанції ухвалу суду першої інстанції від 18.04.2016 скасував, а у задоволенні заяви ТОВ "Лодза" про перегляд ухвали від 20.08.2014 за нововиявленими обставинами - відмовив.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи;

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відсутність хоча б однієї із вищезазначених ознак виключає існування нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, заявник - ТОВ "Лодза" вважає, що незалучення його до участі у справі, як власника майна (добросовісного набувача), є істотною обставиною, яка існувала на час винесення спірної ухвали суду, не була відома заявнику та суду, а також могла вплинути на висновок суду при розгляді заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а тому, на думку заявника, вказана обставина є нововиявленою.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку дійшов в оскаржуваній постанові від 01.06.2016 правомірного висновку, що, виходячи із вимог ст. 112 ГПК України, обставина незалучення ТОВ "Лодза" учасником у даній справі № 5023/5527/12 про банкрутство АТЗТ "Харківмаш" та відсутність заявника у судовому засіданні при винесенні ухвали господарського суду від 20.08.2014, яку суд першої інстанції в ухвалі від 18.04.2016 розцінив як нововиявлену обставину, не підпадає під ознаки нововиявлених обставин, а отже такою не є, оскільки, не є істотною для справи обставиною, врахування якої судом першої інстанції призвело б до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, та не є фактичними даними, що в установленому порядку спростували б факти, які було покладено в основу оскаржуваного судового рішення.

Щодо тверджень заявника - ТОВ "Лодза", що зобов'язавши в ухвалі від 20.08.2014, в порушення вимог застосування реституції, останнього власника повернути майно, господарський суд допустив помилку, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вони не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в ухвалі від 20.08.2014 господарський суд, визнаючи недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 28.12.2012 приватним нотаріусом Бондаренко Г.Ю. за номером 1636, за яким було відчужене нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, застосував наслідки недійсності цього договору шляхом визнання за АТЗТ "Харківмаш" права власності на нерухоме майно - згадані нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, в даному випадку, заявник не вказав, а суд першої інстанції в ухвалі від 18.04.2016 не мотивував, як істотна на їх думку обставина незалучення ТОВ "Лодза" учасником у даній справі № 5023/5527/12 про банкрутство АТЗТ "Харківмаш" та відсутність заявника у судовому засіданні при винесенні ухвали господарського суду від 20.08.2014, яку заявник та суд першої інстанції вважають нововиявленою обставиною, вплинула б на юридичну оцінку обставин, здійснену господарським судом в ухвалі від 20.08.2014 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.12.2012, укладеного за результатами проведення аукціону в межах справи про банкрутство.

Доводи касаційної скарги правомірності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 01.06.2016 у справі № 5023/5527/12 - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 112-114 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лодза" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 5023/5527/12 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді Л.В. Жукова

Н.Г. Ткаченко